Завірю́ха – сильний вітер із снігом.
бура́н (підсил.) перев. у степу.
ві́хало (діал.)
ві́хола
за́меть (діал.)
заві́йниця (діал.)
заві́я
заме́та (діал.)
заметі́ль
заметі́льниця (діал.)
крутія́ (рідко)
кура́ (діал.)
кушпела́ (діал.)
мете́лиця
меті́ль (діал.)
охи́за (діал.)
пурга́ (підсил. рідко) перев. у горах, тундрі і т. ін.
снігови́ця (розм.)
снігові́й
снігові́йниця (рідко)
снігокру́тниця (рідко)
сніжни́ця
фу́га (діал.)
фурде́лиця (діал.)
хви́жа (діал.)
хви́ща (розм.)
хи́за (діал.)
ху́га
хугави́ця (розм.)
хугові́й
хурде́лиця
хурде́ля (розм.)
хурди́га (розм.)
хурте́ча (розм.)
хуртови́на
шару́га (діал.)
юга́
Синоніми упорядкували за матеріалами Електронних словників/цифрових лексикографічних систем української мови (серія “Цифрове лексикографічне надбання України”)