Завдяки наполегливості мовних активістів євроінтеграційний законопроєкт 10288-1 про права національних меншин прийняли без положень, що загрожували українській мові! Він проголосований 317 голосами. Далі цитуємо висновки Тараса Шамайди, що першим підняв це питання:
“1. Золотим правилом нашої внутрішньої і зовнішньої політики має стати неприйняття будь-яких спроб протиставляти захист прав національних меншин і захист української мови. Навіть якщо до цього нас намагаються підштовхнути якісь іноземні держави чи неадекватні експерти колись поважної Венеційської комісії. Бо державна мова- це для всіх громадян України, її розвиток і захист не спрямований проти національних меншин. Так само і захист меншин, збереження їхньої самобутності й розвиток культури самі по собі не спрямовані проти української мови. Це не антагоністичні речі, якщо тільки не робити їх такими штучно.
2. Законопроєкт 10288-1 – чудовий приклад спільної конструктивної праці уряду, інституцій громадянського суспільства і всіх фракцій парламенту, коли в дискусіях, хай часом навіть дуже гострих, погоджено спільний текст і забезпечено його голосування в цілому конституційною більшістю парламенту.
3. Реальний діалог із суспільством про зміст важливих законопроєктів владі варто вести до, а не після реєстрації. Добре, що зараз добре все закінчилося: громадська кампанія #євроінтеграція_без_русифікації! досягла свої мети, і жодних норм, які відкрили б шлюзи для русифікації в проєкті не лишилося; парламент ухвалив євроінтеграційний закон; уряд забезпечив збереження в його тексті всіх важливих для європейських партнерів і національних меншин України норм і має чим звітувати перед засіданням Європейської Ради. Але на майбутнє все ж важливо уникати таких ситуацій і розмовляти з громадськими й експертними середовищами вже на етапі розробки законопроєктів.
4. Взагалі Європейська інтеграція – це не лише про виконання побажань і забаганок ЄС чи держав-членів, і тим більше не про змагання на швидкість. Це перш за все про відстоювання національних інтересів, бо мета нашої євроінтеграції – це посилення, а не послаблення українського народу й держави. Від того, як Україна розпочне і пройде цей багаторічний переговорний марафон, у підсумку залежить на яких позиціях ми увійдемо до ЄС і як зможемо використати це членство для розвитку і процвітання нашої країни”.
Бережімо українську та гуртуймося навколо неї