«Ну все, тобі гаплик!» – нахвалялася однокласниця. Тобто – кінець, смерть. І я чесно думала, що слово «гаплик» означає «загибель». А потім дізналася, що це всього-на-всього гачечок, на який застібається одяг – наприклад, ліфчик. Дякую за це продавчині, яка у своїй крамничці приклеїла до вітрини цінник, де було написано: «Гаплики – ціна за 1 шт». А слово це, виявляється, було навіть у документах XVI століття!
Тож пропоную поговорити про те, що означали слова української мови колись і як ми їх тлумачимо тепер. А ще – про те, що ці самі слова означають в інших мовах-родичках.
Цілуйтеся на здоров’я!
Відома українська мовознавиця Тетяна Лукінова вважає, що слово цілувати пов’язане зі здоров’ям. Вітаючись (здоровлячись, тобто бажаючи одне одному при зустрічі здоров’я), ми цілуємо людину, яка нам дорога чи просто симпатична, ми ніби показуємо їй, що здорові (й не можемо нічим її заразити!) і навіть можемо часточку свого здоров’я передати їй.
Адже у слові цілувати є корінь –ціл– – той самий, що й у словах цілий, зцілювати (лікувати, робити здоровим), цілитель. Відповідно, лікувати, зцілювати когось = робити цілим, досконалим. І в давні часи цілувати означало саме вітатися з кимось, бажати здоров’я, наділяти цілістю.
Литовці пояснять
Чи замислювалися ви, чому нерозумних, нетямущих називають тупими? Адже тупими бувають леза, ножі, ножиці – це означає, що ними важко голитися чи щось різати.
Зазираємо до етимологічного словника й бачимо: це слово має паралель із литовськими tem͂pti, tampýti «тягти, натягувати». Отже, тупа людина – це та, яка довго «тягне» або яку треба «тягти», щоб вона щось зрозуміла. А в латиській tiept – «робитися тугим» (та й в українській існує слово тугодум).
І така схожість цілком закономірна, адже балтійські та слов’янські племена дуже довго перебували в тісному контакті (можливо, колись навіть мали мову-предка). Принаймні вчені-мовознавці часто кажуть про те, що в сучасних слов’янських, а також литовській і латиській мовах є чимало спільних рис, яких немає в інших індоєвропейських мовах.
А ми думали, що вони українські
Саме так! Слова, про які йтиметься тут, – запозичені. Хоча вони вкорінилися в українській мові так давно, що вже не уявляємо без них своє життя.
Наприклад, прекрасна й запашна квітка троянда має грецьку назву! Дослідники кажуть, що це слово походить із новогрецької (сучасної грецької) мови, де τριάντα означає «тридцять» – саме стільки, на думку мовців, квітка троянди має пелюсток. Це скорочення з τριαντάφυλλο «тридцятилисник». Діалектна назва, до речі, звучить цілком по-грецькому: трандафиль. Так само охрестили цю рослину й болгари – трендафил у літературній мові, трандавил, трандафил и тръндафил – діалектні найменування. Є trandafir і в румунській мові.
Хто з вас любить перлини? Як на мене, вони прекрасні! А шлях самого слова перли́на, пе́рло́ до української мови був досить довгий та звивистий. Ми запозичили його з французької мови – perle. Французи ж, своєю чергою – з італійського perla. І воно походить із так званої народної латини – розмовного різновиду латинської мови. Класична ж (писемна) латина знає варіант perna. Так називали молюска, у черепашці якого знаходили перлини.
Слово хаба́р, яке ми знаємо у значенні «підкуп» прийшло до нас через турецьке haber (воно запозичилося й у болгарську – хабер) з арабського ḫabar «звістка, повідомлення». Можливо, значення «підкуп» слово набуло через те, що для отримання звістки чи повідомлення потрібно було щось заплатити. Отже, та частина значення, яка стосувалася плати, в українській мові лишилася, а та, що була пов’язана зі звісткою – зникла.
Ще трохи про іншомовні слова
Слово лазер – це абревіатура (laser), складена з перших літер довгого англійського термінаLight Amplification by Stimulated Emission of Radiation «посилення світлових хвильстимульованим випромінюванням».
До речі, про стимулювання! Коли я дізналася, що означало стимул раніше, в Давньому Римі, мені щось уже перехотілося вживати це слово. Бо stimulus називали палицю, якою підганяли худобу. Тож чи не краще, замість стимулювати, по-українському заохочувати?
А якщо ви хочете знати більше, пропоную вам також почитати на сайті «Локальна історія» про походження та значення слів аврал, карусель та шарварок. Скажу лише, що аврал пов’язаний з морем і кораблями, карусель – зі стріляниною, а у шарварках мусили брати участь і чоловіки, й жінки, інакше вони були покарані.
Та сама тисяча, тільки велика
Кажуть, що слово мільйон придумав венеційський купець і мандрівник Марко Поло. Побувавши в Китаї, Вірменії, Персії, Індії, Марко вирішив написати про це захопливу книгу. І щоб наголосити на тому, якими багатими були східні країни, він ужив слово mille(італійською «тисяча») та додав –one, який в італійців означає щось схоже на наше –ищ–. Тобто мільйон – це дослівно «тисячища».
Але й наша українська тисяча походить з індоєвропейського *tu– (звідки праслов’янське *tyti«товстішати, збільшуватися») та *km̥tom «сто», тобто тисяча = велика (товста) сотня.
Кажуть, після того мандрівник отримав прізвисько Марко Мільйон. І написаному в книжках співвітчизники так і не повірили, а священник умовляв Поло перед його смертю покаятися у гріху брехні.
А що зараз?
У наш час зміни значень відбуваються навіть стрімкіше, ніж колись. Важко сказати, наприклад, коли з’явилося слово залетіти й коли воно стало означати «переміщуючись повітрям, потрапити всередину окресленого простору», але в тому, що птахи, метелики, відірвані від дерев листки залітають у вікна чи прочинені двері, а літаки та гелікоптери – в міста, ніхто не сумнівається. Упродовж 1980–2000-х рр. «залетіти» було синонімом до«необачно завагітніти»; нині ж його часто використовують блогери, маючи на увазі «потрапити в рекомендації», «стати популярним» (про відео, подкасти).
Слово заходити більшість із нас знають як «пішки просуватися всередину якогось простору»: ми заходимо до кімнати, зали, вагона тощо. Одначе віднедавна й нам щось заходить – тобто сприймається позитивно, без зайвих труднощів чи відторгнення (теорії, книжки, фільми, чиясь манера спілкування).
І значення слова вишка майже кожен знає як «висока вузька дерев’яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. або для укріплення чи розміщення чого-небудь» (СУМ-11). Однак дістати (отримати) вишку – це бути засудженим до найвищої міри покарання. Вишкою можуть також називати вищу освіту (вишка мені не завадить) або й вищу математику (контрольна з вишки).
Хто знав, що приліт асоціюватиметься в українців не лише із птахами чи подорожами за кордон? І зовсім несподівано бавовна принесла так багато радості, бо розквітає там, де окупанти зберігають боєприпаси (а почалося все з гугл-перекладу російського хлопок – слова, значення якого залежить від наголосу: хло́пок – це саме бавовна, а хлопо́к – це те, що окупанти вживають замість «вибух»).
Коли семантика слів змінюється – це цілком нормальне явище, не потрібно його боятися.Головне – щоб не спотворили свого значення слова Україна, відданість, сміливість та перемога!