Місцева легенда стверджує, що у ХІХ сторіччі у Харкові існувала швейна фабрика, якою володів пан на прізвище Тремпель. Аби привабити покупців, він і вигадав спосіб розвішувати одяг на спеціальні конструкції. На плічках він викарбував власне прізвище. Так ім'я стало номінальним, а слово пішло в люди. «Тремпель» говорять не лише у Харкові, а і у Полтаві та на Донеччині.

«Мачка би тебе копнула» – «кішка би тебе дряпнула». Такий емоційний вислів і зараз можна почути, подорожуючи Карпатами. Насправді, це зменшувальна форма давньослов'янського слова «маца» (кіт), що походить від імітації м'явкання. На Закарпатті роль загальної назви для кота грає саме жіноча форма — мачка. Похідні чоловічі форми «мацур» – кіт і «мацьок» — котик є новішими. Окрім українців, таке прадавнє слово використовують словаки, хорвати, словенці (mačka) та серби з македонцями (мачка).

Одеський жаргон прийнято гордо називати «одеською мовою». Корінні мешканці запевняють, що завдяки особливій манері розмови, одесити у будь-якому куточку світу відразу впізнають один одного. У віруваннях прадавніх слов'ян Цмок (Смог-Смок) – бог хатнього добробуту, родинного вогнища. Українці назвали цмоком веселку, тому що вона ніби п’є (смокче) воду з потоків і передає її хмарам. А ось і приклад з поезії Тараса
Шевченка:
Розкажи, як за горою сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка воду позичає.

Усі три варіанти – правильні, адже ці слова здатні гордо вимовляти лише українці.

Подейкують, що таку незвичайну назву на Миколаївщині часом має звичайнісінький колодязь. Басіна – це підземна цистерна. На півдні, де завжди бракувало води, де вона або привозна, або подається за графіком, збереження водних ресурсів – справжнє мистецтво. Криниця - це обов'язковий елемент приватного подвір'я українців.

Якщо ви почуєте від донеччан слово «лайба» — це ще не означає, що вони мають на увазі двощогловий човен з косими вітрилами. «Лайба» по-донецьки — велосипед. Іноді «лайба» може вживатись і до автомобіля або будь-якого транспорту. Вважається, що слово походить від «лейбл» (англ. label — етикетка, марка).

Це львівський аналог закордонних «рандеву» та «тет-а-тет». Слово, яке переслідує всіх закоханих. Як ви, мабуть, здогадались, означає воно «побачення» або «зустріч».

Вважають, що прообрази ґудзиків з’явилися в прадавніх людей ще за часів існування мамонтів. Слово «ґудзик» має праслов’янське походження і означає «вузол», «шишка», «гуля» – «ґудзь». На Корюківщині (Чернігівська область) ґудзики часто називають «кузіками» (кузік відірвався; такі красиві кузіки на костюмі).
До речі, ґудзик навіть має своє свято в календарі – 16 листопада.

Правильна відповідь — товкачинка. Адже картопляне пюре готується за допомогою м'ялки або як її ще називають «товка́чки».

Згідно з даними платформи «Давай займемося текстом», в Україні є 21 варіант оригінальних назв огірка: гірок, агірок, гурок, гуїрок, гоїрок, гогірок, гоірок, вгірки, огирки, вуірок, вігурок, вурок, огурок, огірець, огірок, вогирок, вугирок, огіркє, вогіркє, вогірок, вгурок.