Бусол, жабоїд, дзьобун, бушель, гайстер, боцюн, бузол, бузько, бузя, боцян. 
Так називають журавлів у різних місцевостях України. Із діалектів у літературну мову зайшли та міцно закріпилися “лелека” та “чорногуз”. Чим відрізняються ці синоніми? У Всесвітній день журавля розберімося з відмінністю походження та значення цих слів.
Слово “лелека” зайшло до нас із південних країв: воно відповідає кримсько-татарському LÄILÄK. Вважається, що в тюркських мовах ця назва виникла як звуконаслідувальна.
Назва “чорногуз” — давня українська. Вона вказує на колір птаха: біла шия, груди, взагалі вся передня частина тулуба, і чорний хвіст.
Хоча ці слова позначають одну істоту, слова “чорногуз” і “лелека” мають різну роль в образній системі української мови. Якщо чорногуз — слово стилістично нейтральне, то лелека — осередок поетичних образів. Щорічні подорожі лелек у теплі краї і їхній звичай жити сім’ями використовуються в поезії як символи.
Бусол, бузько, боцян поширені більше в західній частині України. “Боцян” є назвою, спільною із західнослов’янськими, зокрема з польським BOCIAN і словацьким BOCIAN, що походять, очевидно, від слова BOTEŇ, пов’язаного зі східнослов’янським BOTAT’ «тупати, дибати».
Назва “гайстер” також поширена в західних областях України. Як і польська назва HAJSTER «сіра чапля», українська походить від німецької назви HEISTER «сорока».
За матеріалами Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.
Досліджуймо та плекаймо свою українську та будьмо в цьому “Єдині”! 