Не вірите? А це гість нашого розмовного клубу в Литві!
Наталія, модераторка “Єдині” у Вільнюсі, так розповідає про цю зустріч, спротив зросійщенню та своїх учасників:
“У нас вівторок – це традиційно просто розмови на життєві теми, ділимося одна з одною інформацією, допомагаємо порадами. А в суботу організовуємо цікаві зустрічі, або презентації, наприклад, дитячої книжки білінгво.
3 червня у нас була зустріч з представником литовської громади українців, який був репресований разом з батьками з Прикарпаття в Сибір, звідки втік (йому було 11 років) і пішки два роки йшов додому, де його спіймали, додали строк і знову відправили до Сибіру. І хоча сама історія цього чоловіка дуже важка, але зустріч вийшла дуже оптимістичною”.
РОСІЙСЬКА У ЛИТВІ?
- Спостерігаючи за дітьми-українцями, з якими довелося працювати влітку 2022 року, я помітила, що навіть ті, які ніколи російською не користувалися в Україні, тут почали нею спілкуватися з однолітками-литовцями і російськомовними українцями.
- Я вкотре зрозуміла, що ми, українці, дуже швидко можемо асимілюватися в чужому середовищі, і мова для нас не буде проблемою. Тому принципово стала розмовляти і з дітьми, і з дорослими тільки українською. За останній рік в Литву приїхало багато українців, тому, здавалося, можливості поспілкуватися рідною мовою з’явилося значно більше. Але виявилося, що багато українців, навіть якщо й знають українську, нею не говорять з різних причин.
- Коли мені запропонували стати модератором проєкту, я вирішила спробувати допомогти тим, хто цього потребує. І мене дуже тішить, що тепер не лише я мотивую людей розмовляти, не соромлячись своєї недосконалості, а й постійні відвідувачі, які вже пройшли цей шлях, продовжують приходити, щоб удосконалюватися і надихати інших власним прикладом.
- Учасники самі починають розуміти, що українська мова – це не шкільний предмет, а це мова, якою написані прекрасні поезії та пісні, найвлучніші жарти, гуморески, що українська мова – це невичерпне джерело народних приказок, прислів’їв.
- Проєкт “Єдині” показав мені, як багато людей хотіли б розмовляти українською, але через власну невпевненість не роблять цього; що комусь не вистачає невеличкого поштовху, щоб заговорити.
- Я впевнена, що тримати мовний фронт – це дуже важлива місія, тому продовжую допомагати своїм співвітчизникам, адже #Єдині_в_мові_єдині_в_боротьбі !”
Якщо у вас є бажання та філологічна освіта за напрямом української мови, напишіть нам і приєднуйтеся до нашої команди волонтерів-модераторів розмовних клубів! 
Дякуємо за співпрацю Українському центрові у Вільнюсі @ucrainos.centras!