5 причин читати журнал «Веселка»

— З вашого Івасика, вельможний пане, буде колись великий муж. Він розумник і до книжок охочий дуже, — говорив новий домашній учитель Семен Кульчицький.

— Це мене дуже тішить, — відповів пан Степан. — Дай то Боже, щоб із нього були люди! Я, пане добродію, теє, не пожалую видатків на його освіту. Тільки не забувайте, пане Семене, що він і козак та й треба йому і лицарський „куншт” знати.

— І до цього не треба його заохочувати. Він уже тепер орудує шаблею, як запорожець, — хвалив малого Івасика вчитель.

***

Це уривок із оповідання «Великий дух України» про Івана Мазепу, що було опубліковане в 1954 році в журналі «Веселка». Так, у 1954. Але не в Радянському Союзі, а на геть іншому континенті. А ще «Веселка» розповідала дітям іммігрантів-українців про козаків-характерників та про Четвертий універсал Української Центральної Ради.

Журнал «Веселка» почав виходити друком з 1954 р. Він був додатком до «Свободи» — першої українськомовної газети, яка виходила друком у Сполучених Штатах Америки з 1893 р. І саму газету, й журнал «Веселка» видавав Український Народний Союз.

Із тризубом або портретом Тараса Шевченка на обкладинці, журнал «Веселка» видавався щомісяця. Перші номери були повністю чорно-білими, та в 1957 р. у зображення почали потроху додавати кольорів. Один журнал у 1990-ті рр. коштував 75 центів, а передплатити його на рік можна було за 8 доларів.

В одному з випусків цього часопису сказано: «В кожній свідомій культурній українській хаті є гарна й найцінніша скарбниця — бібліотека». Отже, які є причини для того, щоб у бібліотеці свідомого українця опинилася «Веселка»?

Причина перша. Українська мова

Журнал «Веселка» видавали українською мовою. А це означає, що його могли читати українці в усьому світі. Жодної мовної помилки чи хибодруку – відразу видно, що над виданням працювали фахово та старанно!

На сторінках «Веселки» можна було побачити як твори українських письменників, так і переклади українською мовою. Пригадуєте мультсеріал «Бджілка Майя» за казковою повістю Вольдемара Бонзельса? В Україні його навіть після ухвалення «Закону про мови в СРСР» показували по телевізору російською. І сама книжка в київських книгарнях продавалася в російському перекладі. А в журналі «Веселка» за 1993–1994 рр. діти могли прочитати український варіант. Доносити до українського читача його мовою казки іноземних авторів – чи не найкращий спосіб долучити його до світової культурної спадщини.

Причина друга. Ілюстрації

Дивовижна художниця-ілюстраторка Еріка Слуцька (1990-ті рр.) вміла працювати в найрізноманітніших творчих манерах. Якщо погортати сторінки «Веселки», можна подумати, ніби малювали геть різні люди! Тут і філігранні зображення лебедів та вишиванок, й льотчиця Ніч, і всі відтінки зеленого в казковому світі бджілки Майї…

Чудові замальовки до героїчних оповідань про руських князів (авторства Ольги Мак) виконував Петро Андрусів — художник родом з Галичини, який у Другу світову війну потрапив до німецького трудового табору, звідки в 1947 р. емігрував до США. Повертатися до СРСР митцеві було вкрай небезпечно: радянська влада вважала всіх, хто примусово виїздив до Німеччини, зрадниками, й жорстоко з ними розправлялася. А Петро Андрусів був автором неймовірних картин, що розповідали нам історію Київської Русі, козацтва… І його кораблі, що борються зі штормом, і деталізовано промальовані обладунки середньовічних лицарів —  усе це однозначно заслуговує на те, щоб погортати журнал «Веселка».

Причина третя. Простими словами про важливе

Як розповісти п’ятирічній дитині про Голодомор? «Бабусина казочка» Наталії Кібець може стати у пригоді дорослим, які, з одного боку, не хотіли б лякати дітей, а з іншого —  не можуть приховувати від них правди про наше минуле. В цій казці, зокрема, є такі рядки:

«Панував ворог на загарбаній землі, насаджував свою культуру. Вчив дітей ненавидіти мову їх батьків, гудив провідників народу, з якого вони вийшли, знеславлював історію, і все цінне, що мала ця країна, вивозив до себе, в свої музеї. Нищив людей, які не корилися йому, і засилав на далеку північ. Та ось виросло нове покоління. Не всі й яничарами вийшли. Чуте з уст матерів про чудесне минуле країни, в якій вони живуть, западало в душу дітей, як зернятко сівача в родючу землю. Побачив ворог, що ніякими засобами, навіть тортурами не зломить волелюбність цих людей, і вирішив поморити їх голодом».

Одне з важливих завдань «Веселки» — зберігати зв’язок між поколіннями українців, інформуючи дітей іммігрантів про українську культуру та мистецтво. Тож завдяки Наталії Кібець на сторінках «Веселки» з’являлися статті, як-от «Що ми знаємо про Тараса Шевченка», «Тарас Шевченко і діти»; Таня Гук опублікувала нарис «Про кошового отамана Івана Сірка», Роман Завадович подарував читачам чудове оповідання про Марусю Богуславку… А у статті про Лесю Українку (1967, № 2) написано: «На честь Лесі Українки збудовано пам’ятник теж в Америці — у місті Клівленді. Влітку просіть, діти, ваших батьків, щоб повезли вас туди поклонитися великій нашій поетесі».

Як ви думаєте, про що може бути вірш Володимира Переяславця «П’ятдесят літ» у першому числі журналу за 1968 рік, якщо в ньому такі слова:

«Тоді настав той урочистий день,

День радости великої та слави,

Як серед звуків дзвонів і пісень

Прочитано універсал держави»?

Саме так, 22 січня 1918 р. у Києві Українська Центральна Рада Четвертим універсалом проголосила незалежність України. За океаном писали про все те, про що було заборонено говорити в СРСР.

Одинадцятий номер журналу за 1970 рік повністю присвячений місту Львову та його героїчній історії. Адже 1 листопада 1918 р. у Львові відбулася подія, відома під назвою Листопадовий зрив або Листопадовий чин – українське повстання, організоване Українськими січовими стрільцями, що спричинило до утворення Української Держави (згодом Західноукраїнської Народної Республіки).

Причина четверта. Пізнавально та розважально

Якщо в 1950-1960-ті рр. наповнення журналу відповідало радше старшому шкільному вікові, то надалі він ставав усе більш універсальним. Від вправ із вивчення абетки до досить складних художніх і публіцистичних текстів, а також сценарії ігор, ноти пісень, ребуси —  все це можна знайти на сторінках «Веселки». Радо друкували в часописі «сезонну» поезію —  як класиків української літератури, так і сучасних авторів та авторок.

Журнал містив сценарії до українських традиційних свят —  у кожному дванадцятому числі, приміром, публікували мініп’єсу для вертепу. В 1960-х рр. у «Веселці» публікували двомовні (українсько-англійські) мальописи — як, наприклад «Богдан, козак-характерник» Романа Завадовича.

Щоб американські українці не забували, звідки походить їхній рід, «Веселка» подбала про українознавчі загадки. Так, Мирослав Петрів пропонує дітлахам не просто відгадати назву міста, а й повідомляє про те, чим воно славне й корисне.

Це здивує, мабуть, всіх, —

Є такий чудовий Ріг,

Ні з корови, ні з вола,

Ні зі скрині, ні стола,

Ріг той найбагатший є,

Сталь прекрасну він дає.

(В Україні[1] він, це знайте,

В чужині і не шукайте).

Що ж це є той славний Ріг?

Хто б це нам сказати міг?

Та якщо хтось гадає, що «Веселка» то журнал лише про українську мову, літературу й культуру, аж ніяк! Ті, хто любить логічні та математичні задачки, також може відшукати там щось своє! Наприклад, заповнити «магічний числовий квадрат» так, щоб  «поземо, і доземо, і навскіс» (себто по горизонталі, по вертикалі й по діагоналі) сума чисел становила 15. Або пропонували уважно вдивитися в оптичну ілюзію та визначити, котре з кіл більше, а котре менше…

Трішки загадкового з «Веселки»

Пропонуємо нашим педагогам та батькам дати дітям або учням лінгвістичну загадку, опубліковану в першому номері журналу «Веселка» за 1954 рік.

Перед вами слова:

Рілля, повіка, лад, небога, фінанси, Яворів, кара, нісенітниця, каталог, молоко.

У кожному з цих слів міститься інше, коротше слово (напр., у слові «повіка» міститься слово «вік»). Початкові букви тих коротких слів складаються на ім’я і прізвище великого українського письменника.

Спробуймо розгадати!

Рілля (чоловіче ім’я Ілля), повіка (вік  кількість років), лад (ад  книжна назва пекла), небога (небо), фінанси (фін  і за новим правописом, і за тим, що його використовували діаспоряни, це слово пишемо з однією н!), Яворів (рів  канава), кара (ара папуга), нісенітниця (ніс), каталог (кат  мучитель), молоко (око).

Отже, і-в-а-н ф-р-а-н-к-о — авжеж, це Іван Франко.

Причина п’ята. Контакт із читачами

Редакція «Веселки» дбала про те, щоб юні читачі могли спілкуватися з іншими юними читачами. У 1967 р., приміром, подибуємо натхненний лист дівчинки та світлини зі шкільного свята. Такі листи ніби промовляють іншим читачам-українцям: нас багато, і разом ми єдині!

«Ліда Чапельська, учениця 3-ої кляси, прислала нам такого листа: Дорога „Веселко”! Посилаю Тобі світлину з відвідин св. Миколая в українській суботній школі в Ен Арбор, Миш».

У журналі час від часу публікували вірші та невеличкі прозові твори, написані самими дітьми; також юнь ділилася враженнями від прочитаних літературних текстів —  наприклад, «Пригод барона Мюнхгаузена». Інколи, читаючи оповідання чи науковий нарис, не відразу розумієш, що писав його не професійний автор, а… дитина дванадцяти років, яка щиро цікавиться навколишнім світом і має багатий словниковий запас.

Де знайти «Веселку» зараз?

На сайті газети «Свобода» є архів журналу «Веселка» за 1954–1995 рр. «Веселка” була і залишається змістовним джерелом матеріялів для виховання національно-свідомої української молоді», —  сказано у вступному слові до архіву.

І я переконана, що й сьогодні, у XXI столітті, діти та їхні батьки, вчителі, керівники гуртків і модератори розмовних клубів можуть знайти в цьому журналі багато цікавого й корисного.

***

А наостанок хочемо поділитися з вами одним цікавим пророцтвом із коміксу «Богдан, козак-характерник» (№ 11, 1970 р.). Відбулася Переяславська рада, від якої Богдан-характерник не зміг відрадити гетьмана.

— Все пропало! — прошептав Богдан-характерник, сидячи в тяжкій зажурі над таємничим джерелом.

— Hi, не все! — нараз почув біля себе голос, оглянувся й побачив діда в довгій рясі.

— Я все знаю! — промовив дід. — Мине багато літ, поки минуться наслідки помилки, зробленої на козацькій раді в Переяславі…

— Як довго цього ждати? Молю вас, старче Божий, скажіть! — Богдан благально обняв діда за рамена.

— Як загримить великий грім! — відповів дід і непомітно відійшов, мов його і не було…

Цей великий грім гримить зараз, у наш час, і ми, українці, є свідками падіння нашого давнього ворога. Перемога настане дуже скоро! Тому нам потрібно бути разом, триматися одне одного так, як ніколи досі. Й обов’язково читати українське, щоб розуміти, навіщо ми разом та хто ми є!


[1] У першоджерелі написано «на Вкраїні». Це можна пояснити тим, що Україна ще не була незалежною і її територія належала до інших держав, тому було припустимим використовувати прийменник «на», а не «в». Проте нині Україна — окрема держава. Вживати «на» з назвами держав неправильно та нелогічно. Тому я зробила цю заміну. — Авт.

Авторка: Олександра Малаш

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Зареєструватись безкоштовно

Учасниками проєкту можуть бути громадяни України та громадяни інших держав, окрім громадян тих держав, які проголосували «проти» резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine» від 23 Лютого 2023 року або 68/262. Territorial integrity of Ukraine від 27 березня 2014 року(Росія, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Болівія, Куба, Зімбабве, Судан, Вірменія, Венесуела)

Курс переходу на українську мову

Для тих, хто прагне:

  • почати говорити українською;
  • перейти на українську в щоденному спілкуванні;
  • отримати психологічну підтримку та мотивацію в процесі переходу на українську.

Учасники отримають:

  • щоденні завдання та навчальні матеріали;
  • поради психолога під час переходу;
  • розмовні клуби – очні та онлайн;
  • Friendly-чати підтримки;
  • сертифікат.

Граматичний курс української мови

Для тих, хто прагне:

  • опанувати базові теми для використання української мови в повсякденному житті;
  • вдосконалити свою мову та поповнити словниковий запас;
  • позбутися росіянізмів.

Учасники отримають:

  • тести, щоденні завдання, аудіо-, відеозаписи до уроків;
  • підбірки корисних джерел для поглиблення знань про граматику та лексику української мови;
  • онлайн-ігри з вивчення української;
  • навчальні класи онлайн;
  • сертифікат.

Вітаємо!

Наступний крок: приєднатися до нашої Telegram або Viber-групи!

Вас зареєстровано на курс “Єдині”: 28 днів підтримки у переході на українську мову. 

Просимо не поширювати це посилання серед осіб, незареєстрованих на курс.

Учасниками проєкту можуть бути громадяни України та громадяни інших держав, окрім громадян тих держав, які проголосували «проти» резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine» від 23 Лютого 2023 року або  68/262. Territorial integrity of Ukraine від 27 березня 2014 року (Росія, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Болівія, Куба, Зімбабве, Судан, Вірменія, Венесуела)

Вітаємо!

Наступний крок: приєднатися до нашого Telegram або Google Classroom!

Просимо не поширювати це посилання серед осіб, незареєстрованих на курс.

Учасниками проєкту можуть бути громадяни України та громадяни інших держав, окрім громадян тих держав, які проголосували «проти» резолюцій Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй «Principles of the Charter of the United Nations underlying a comprehensive, just and lasting peace in Ukraine» від 23 Лютого 2023 року або 68/262. Territorial integrity of Ukraine від 27 березня 2014 року(Росія, Білорусь, КНДР, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Болівія, Куба, Зімбабве, Судан, Вірменія, Венесуела)