За освітою Олександр Педан – «останній москаль», та за покликанням – неймовірний українець! Він усвідомив, що без знання української мови може втратити улюблену роботу, й українізувався на квартирі в Сергія Притули. Більше з вебінару Олександра Педана від 8 листопада 2022 р. – в нашому матеріалі.
Усе, що мене оточувало у Хмельницькому, було російськомовним
«Я був абсолютно російськомовним, у мене російськомовна сім’я. У мене була остання російськомовна школа у Хмельницькому. І все, що мене оточувало, було російськомовне. Мені довелося переходити і це було важко. Я, звісно, хотів, але це була і потреба. Бо я ведучий, треба було розмовляти українською. Але до 24 років приблизно я спілкувався російською».
«Я колись дуже пишався, що розмовляю чистою російською мовою. Такий був час. Мені ніхто не натякнув тоді, не вказав, що треба вчити українську. Але зараз я розумію цю важливість».
«Якщо подивитися навіть на радянське кіно, то висміювали українську мову. Українська мова була сільська, непрогресивна. Якщо хочеш досягти успіхів – тобі треба в Москву, розмовляти російською. Навіть у гуморі – візьмемо Штепселя й Тарапуньку. Один був російськомовним, інший – українськомовним. І отой українськомовний такий був, дурнуватий».
Я мав місяць-півтора на вивчення мови, поки в «Камеді» мені шукали заміну
«Я жив у Києві майже пів року, коли мені запропонували вести “Камеді Клаб”. Ми збиралися щотижня, мали виступи. Але важливо зазначити: неможливо перекласти гумор з російської на українську. І я щось намагався – то однією мовою, то іншою. І після зйомок продюсер каже: «Шоу класне, все добре. Але замініть ведучого». І я зрозумів, що без знання мови я не зможу продовжувати роботу. Мені просто могли сказати: «Вертайся на Хмельниччину та вивчай мову». Тоді якраз була тенденція, щоб усі ведучі вели програми українською. Так, було важко, не всі це розуміли. Але я вдячний за цей умовний “пендель”».
У часи «Камеді» я мав півтора місяця на вивчення мови, поки мені шукали заміну. Я знайшов репетитора – це був Олександр Авраменко. Тоді він викладав в університеті і лише написав свою першу книгу. Ми займалися двічі чи тричі на тиждень. А другим моїм репетитором став Сергій Притула. Бо більш українськомовного середовища я не міг знайти. У його однокімнатній квартирі, крім самого Притули, мешкав гурт “С.К.А.Й.” у повному складі, і пів Тернополя приїздило на цю квартиру на ночівлю з фразою: «Тут Притула живе, ми до нього». І я там жив. Так і зміг за півтора місяця вивчити українську мову й отримати місце ведучого».
Слово «етер» не дратує, якщо звертаєшся до історії
«Українська не є легкою, але вона красива, мелодійна. Треба старатися, щоб її вивчити. Я ось чую слова етер, проєкт і думаю: ‘Знову треба наново вчити все”. Але коли звертаєшся до історії, то розумієш, як росіяни паплюжили нашу мову. Воно ж історично було так, що етер – це правильно. Коли ти розумієш, що повертаєшся до рідної мови, тоді тобі стає легше. Тебе такі слова більше не дратують».
«Нехай москалі нас узагалі не розуміють. Вони наших військових прослуховують, але ж хлопці говорять мовою. Ось, наприклад, Рудий ліс. І росіяни такі: що це таке, який “рижыйлис”? І навіть не здогадувалися, що там радіація зашкалює».
Російськомовні люди прагнули українського дубляжу
«У мене в офісі нині багато тернополян, багато галичан. І я в них досі вчуся – правильногопатріотизму, наприклад. Вони ніколи не переходили з української на російську. Їхняправильна, можливо, твердолобість прекрасна. І якби не такі люди, то українську б винищили».
«Немає українців, яких дратує українська мова в Україні. Це нонсенс! Не могли розмовляти –може, й так. Але хвалили наше кіно, дубляж. Багато російськомовних людей йшли до кінотеатрів на мультики з українським дубляжем. Подивіться, яка у нас музика, який гумор! Сучасні коміки зараз на злеті, бо вони змогли жартувати про наше, про українське. Бо не бачать себе “там”. І людям це подобається».
Якщо хтось вчить мову, підтримуйте, а не виправляйте
«Науково доведено, що за 30 днів формується стійка звичка. Нашому мозку байдуже, яка внас буде звичка. Якщо йому в кайф, то йому в кайф. Тому раджу знайти свою мотивацію, щоб вам було в кайф; вас мають хвалити. І якщо ви знаєте, що хтось вчить мову, то підтримуйте,підбадьорюйте а не поправляйте. Бо, правду кажучи, це дуже дратує».
«Якщо суржик у вас є перехідним, – тобто якщо ви відчуваєте, що ви говорите нечистою мовою, – то хай буде так. Ви далі підчистите свою мову. Головне – бажання. Але якщо у вашому оточенні розмовляють суржиком, ви теж будете розмовляти суржиком. Оточення дуже сильно впливає».
«Будуть якісь помилки. Якщо ви не будете говорити чисто, це нормально. Говоріть своєю власною мовою. Наприклад, Славко Вакарчук гаркавить. Але він зробив з цього свою фішку. Не бійтеся своїх вад, шукайте прикольні слова, звороти… Але хай це буде ваше, буде органічне. Зловіть атмосферу української мови».
Переглянути запис та подискутувати про головне – тут.