«А щоб ти все життя йогУрт фОльгою заїдав!» – подумки вилаяла я молодика, у якого я сто років тому була закохана і який не відповів мені взаємністю. Однак мій «прокльон» не здійснився, і згаданий пан успішно розповідає в етері про те, як правильно наголошувати українські слова, і щоразу збирає вподобайки та коментарі вдячності. Та що робити тим, хто не сприймає й не запам’ятовує інформацію з відео й аудіо? Ця стаття сьогодні – саме для них.
Можна, звичайно, сісти й усе визубрити. І наступного дня після ЗНО успішно забути, адже наспіх отримана інформація не осідає у довгостроковій пам’яті. Це як при мігрені посипати голову товченими ліками замість випити їх. Здобуті знання мають жити не лише у вашій голові, а й у ваших руках, ногах, животі та серці. Тоді під час непідготовленого виступу, під час спонтанної відповіді на несподіване питання ви все одного наголосите правильно.
Отже, навчаймося всім тілом і душею!
Малюємо пОтяг
Якщо ви любите малювати, – або поруч є художник-доброволець, – можна створити картинку, яка назавжди переконає вас, що в усіх цих словах, де є О, наголос буде саме на О. Й тоді ви пам’ятатимете ті слова, в яких ви плутаєте наголоси. Наприклад, вам може допомогти зображення потяга з ось таким написом на вагоні:
ПОтяг прибув на вОсьму кОлію, кОжне кОлесо в ньОго жОвте.
Або ж ви можете вишикувати в реченні під вашим малюнком лише слова з наголосом на першому складі:
ГАрно пАхне кУрятина!
ДАйте зОшит у кОсу лІнію!
П’ю лАте бІля лЮстра.
(Можна для певності купити або приготувати собі лате, знайти люстро та зробити кілька світлин. Наголосів ви вже точно не забудете, адже вони асоціюватимуться у вас із чимось приємним!)
Узагалі, аби ви знали, – що абсурдніші словосполучення та речення ви складатимете, то краще відкладатимуться у ваших головах наголоси: ведмЕжа мерЕжа (так я почала називати Фейсбук, коли мене там заходилися банити за дописи про злочини росіян проти України), пІдлий пІдлітковий вік (коли мені схотілося на останні гроші купити собі ролики, яких у шкільні роки не могла собі дозволити), прИтча про прИчіп (така притча справді є, мабуть!), пітнИй і бруднИй (хоча в наш цифровий вік це справді рідкість!).
Або підшукайте в мережі картинку з вовком, який виє на місяць. І змусьте сіроманця сказати: текстовИй, дробовИй, черговИй, пісковИй, фаховИй, цілодобовИй. Тільки на словах фІрмовий, рИнковий, книжкОвий, бузкОвий – не вийте!
Складаємо вірші!
Особисто мені найлегше засвоїти інформацію, коли я римую. Наприклад, є «визвольний», «псевдонім», «кулінарія», «одноразовий». Я римувала їх зі словами, у наголосах яких я впевнена.
Чи може хтось безвОльний іти на бій визвОльний?
ІбрагІм – це псевдонІм, а насправді я МаксИм.
Кому оперна Арія, кому – домашня кулінАрія.
Хвалили всі цей твір прозОвий, а він якийсь… одноразОвий.
А якщо ви не маєте хисту до віршування, то скооперуйтеся з другом чи пОдругою. Сходіть разом до піцЕрії, почекайте на піцу, аж доки побіжить слИна, зробіть селфі (але щоб на фото обов’язково була симетрІя). І не забудьте нагадати, що на серЕдині піци обов’язково мусить лежати чорнОслив. Навіщо, спитаєте? Не знаю. Щоб було. Не чорнОзем же ж туди класти. І так, між іншим, попросіть хорошу людину придумати для вас віршик. А раптом виявиться, що вона від вас теж уперше почула, що має бути металУргія і зубОжіння?
Тематичний похід до стоматолога
Якщо боЯзнь стримує вас від консультації в зубного лікаря, то не чекайте, коли зуб заболить – усе одно запишіться. А після закінчення лікування запишіть відео або зробіть допис про те, що бормашина – це зовсім не свЕрдло, й тому не так уже й боляче ставити ту пломбу. І взагалі, вИтрати на власне здоров’я – це святе! Зрештою, скільки можна наступати на ті самі граблІ та зволікати з походом до спеціаліста? Та й кабінет там зрУчний, а крізь жалюзІ так гарно прозирають сонячні промені…
І так правильно, і сяк правильно!
Золоте правило етикету: ніколи не виправляйте ані тих, хто каже алфАвіт, ані тих, хто наголошує алфавІт. Просто уявіть, що для когось алфавІт – це щось на кшталт вітамінів (адже є «РевІт», «УндевІт», «АсковІт»), а для когось алфАвіт – то як архАнгел, що приносить добру звістку.
МабУть, у слові мАбуть теж два наголоси. Бо й саме слово – це скорочення від «ма буть» («має бути»), а там хто як хоче, так і наголошує.
Наголошувати помИлка як пОмилка – то не пОмилка й не помИлка. Там таки справді подвійний наголос. Як тАкОж і у слові бавОвнЯний. І м’ЯзовИй. А ще – доповІдач і доповідАч.
Обережно, граматика!
Подейкують, що у слові випробування наголос теж може бути на двох складах. Але вИпробування – то від вИпробувати (що зробити?), а випрОбування – від випрОбувати (що робити?). Хоча інколи в цій ситуації можна побути трохи безпринцИпним.
А от між перебІг і перЕбіг різниця величезна. Адже перебІг відповідає на питання «що зробив?» (перебіг вулицю на червоне світло, наприклад), а перЕбіг – на питання «що?» (перебіг подій, скажімо). Тобто маємо різні частини мови – як у випадку зі словами закупИ (дієслово) та закУпи (іменник).
Жили собі дві сестри, або П – Підступність
Одна з них – дочкА, інша – дОнька. І схожі вони були мов дві краплі води, відрізнялися лише наголосами.
Спробуйте до пар слів із наголосами в різних місцях добирати якесь протиставлення чи заперечення. Не обов’язково бути бешкЕтником, щоб один раз у житті вчинити бЕшкет. Не всім, хто вважає мед корИсним, він справді приносить кОристь. ЩипАти можна не лише щИпцями. Поїхав на Ярмарок, та не мав ярмаркОвого настрою. Бережи зАстібку, не застібАй так різко.
Ось і настав час прощатися й обніматися. Бажаю, щоб ніхто не змушував вас умиватися слІзьми чи слізьмИ! На нас чекає стовідсОткова перемога та урочИста хода в українських містах! Незалежно від ваших і наших уподОбань ми лишаємося Єдиними, плекаємо українську мову, перетворюємо «російськомовну щЕлепу» на українськомовну та працюємо в цій цАрині у цілодобовОму режимі!